Дефіцит інформації...
...та «сподівання на «клієнта» призводить до проблем при оформленні документів
Дефіцит інформації та «сподівання на «клієнта» призводить до проблем при оформленні документів
Текст: Валерій Кулацький
Ще не вдалося подолати у психології немалої частини трудових мігрантів так званий «клієнтський синдром», пов'язаний з тим, що раніше за заробітчанина всі візові формальності виконував його роботодавець - «няньо». Тому в нових умовах він не вміє і часто боїться самостійно спілкуватися з різними державними органами та інстанціями. У багатьох випадках складним залишається мовний бар'єр. Трудові мігранти користуються неперевіреною інформацією, отриманою або почутою від знайомих на роботі чи в корчмі.
Ось уже минуло п'ять місяців, як вступив у дію оновлений Закон про перебування іноземців на території Чеської Республіки. Що ж змінилося за цей час в середовищі іноземців, зокрема, наших земляків - українців?
Якщо проаналізувати статистичні дані Міністерства внутрішніх справ за перший квартал 2011 року, то побачимо, що загальна кількість українців, які легально перебувають на території Чеської Республіки, зменшилася за три місяці на 5353 осіб (або на 4,3%). Щомісяця близько двох тисяч наших земляків покидають територію Чехії, в основному у зв'язку із закінченням терміну дії візи. З початку цього року відбуваються великі зміни у статусі перебування українців. Різко зменшується кількість осіб, які проживали на підставі довгострокової (понад 90 днів) візи з метою працевлаштування, а майже адекватно зростає кількість осіб, які перейшли на підприємницькі візи на основі так званого «живностенського листа» («OSVČ» - фізична особа) або стали співвласниками фірми (s.r.o., v.o.s. - юридична особа). Всі ці процеси, пов'язані зі зміною мети перебування, проходять дуже непросто. Більшість українських заробітчан не була готова до таких змін законодавства. Багато з них ще до сьогодні досконало не знає вимог нового «чужинецького закону», не володіє об'єктивними відомостями про нове оформлення віз.
Багатьом нашим краянам через незнання вимог до термінів подачі заяв (не пізніше, як за два місяці до закінчення терміну діючої робочої візи) було відмовлено у видачі нових підприємницьких віз. Більшість з них не встигала вчасно отримати «живностенський лист», на основі якого і міняється віза. Таких прикладів з початку цього року маємо тисячі! І людина, яка багато років відпрацювала в Чехії (і чомусь вчасно не отримала «трвали побит»), змушена покидати країну, щоб не потрапити під примусову депортацію за порушення візового режиму.
Серйозні проблеми виникають у наших земляків при витребуванні необхідних довідок про відсутність заборгованість перед фінансовими органами, адміністрацією соціального забезпечення і страховими компаніями Чехії. Тут частими бувають випадки, коли людина, яка роками сумлінно працювала «в клієнта», не може отримати відповідну довідку: бо «клієнт» реєстрував свого робітника лише на місяць перед продовженням робочої візи, і ще на місяць або й менше - після продовження візи. Тобто людина 10 місяців в році зовсім не була застрахована, за неї не відводилися відповідні платежі ні до бюджету, ні до пенсійного чи соціального фонду. Що таке «zápočtový list» або «evidenční list důchodového pojištění», які обов'язково повинні видаватися робітникові роботодавцем при його звільненні або переході на іншу роботу, сьогодні взагалі мало хто з наших «заробітчан» знає! А ці документи будуть колись їм потрібні при оформленні пенсій в Україні (особливо при нарахуванні стажу роботи і платежів в пенсійний фонд).
Серйозна проблема серед наших краян - коли в них «пропадає» віза (закінчився термін дії). Подовжити її не вдалося, хоч були неодноразові спроби зробити все вчасно. Відомі непоодинокі випадки, коли люди віддавали свої закордонні паспорти, немалі кошти різним сумнівним посередникам, але ні віз, ні паспортів вони так і не дочекалися. У таких ситуаціях їм доводиться звертатися у відділок поліції, оформляти протокол, на основі якого вони отримають «виїзний наказ», і в короткі терміни змушені покинути територію Чехії. А потім, по дорозі додому, на них чекає ще одна проблема: аж на польсько-українському кордоні їх знімають з автобуса через відсутність транзитної польської візи. І таких випадків з початку року зареєстровано сотні!
Багато питань приходить від земляків з України, а саме: як отримати «зелену» чи «синю» карти для легального працевлаштування в Чехії. Основні нарікання на роботу консульських установ в Києві, Донецьку і особливо у Львові. Достукатися чи додзвонитися до них практично неможливо. Потрапити на особистий прийом до консульства без «допомоги» також практично неможливо. Отже - замкнуте коло, який розірвати поки що ніяк не вдається.
Аналогічні скарги надходять на роботу системи VISAPOINT, яка підпорядкована МЗС ЧР. Громадяни України, які вже декілька років є одноосібними власниками (jednatel + společník) чеських фірм, їхні фірми через довірених осіб працюють і сплачують в чеський бюджет податки, не можуть відкрити підприємницькі візи: ніяк їм не вдається зареєструватися на подачу документів у VISAPOINT. Їхні скарги до міністерства залишаються практично без реакції, закриваються стандартними відписками.
УІЧР спільно з іншими громадськими організаціями старається надавати всебічну і своєчасну допомогу нашим краянам. І не тільки у вирішенні питань з дотриманням вимог нових законів, але й у зв'язку з надзвичайними труднощами, які приносить життя іноземців на території Чехії.
Автор є головою товариства «Дзвони надії»
в Хомутові і заступником голови УІЧР
