Засідання президії Європейського Конґресу Українців у Будапешті

28-29 березня поточного року, паралельно зі святкуванням Шевченківських днів у Будапешті та м. Варпалоті, відбулося засідання президії ЕКУ. У них взяли участь Голова президії ЕКУ п. Ярослава Хортяні,  Генеральний Секретар ЕКУ Любомир Мазур, члени президії Віктор Райчинець (Чеська Республіка), Іван Лаба (Словаччина), Славко Бурда (Хорватія) і попередній Голова ЕКУ і член президії Левко Довгович (Словацька Республіка).  Це засідання, за словами п. Я.Хортяні, було присвячене Шевченківській темі та підготовці до річних, ювілейних зборів ЕКУ наприкінці жовтня - початку листопада 2009 року.
Робоча зустріч голови та членів президії ЕКУ пройшла в Будинку болгарської культури, де 29 березня так само відбувся традиційний великий Шевченківський вечір української громади в Угорщині.
У перебігу засідання присутні вислухали звіти голови ЕКУ та генерального секретаря за роботу президії упродовж останнього часу.  Були розглянуті заяви українських громадських організацій, які бажають стати членами ЕКУ, зокрема йшлося про Українську громаду Республіки Хорватія, яка вилонилася з Союзу русинів-українців Республіки Хорватія.  Оскільки в Голови СРУХР, Славка Бурди, не було заперечень, УГРХ було запропоновано умовне членство ЕКУ на стандартних вступних умовах.
Наступним пунктом порядку денного засідання ЕКУ в Будапешті стало підбиття підсумків перебігу ювілейного року вшанування жертв Голодомору 1932-33 років в українських громадах Європи. Члени президії дійшли згоди щодо необхідності надіслати вітальні листи з подякою до тих посольств України, які активно долучилися до акції «Незгасима свічка пам'яті».
Чимало уваги було приділено проблемам, пов'язаним з реєстрацією ЕКУ як неурядової організації при Раді Європи у Стразбурзі. З Ради Європи до президії ЕКУ надійшла негативна відповідь. РЄ мотивувала свою відмову тим, що Рада Європи не сприяє реєструванню таких організацій, як ЕКУ, оскільки вона лобіює інтереси однієї національної культури та вихідців з України у Європі у той час, як Євросоюз виступає за єдину співпрацю усіх народів та етносів Європи, вона лобіює міжнаціональні відносини. Ярослава Хортяні зазначила: «Ми зрозуміли з цієї відповіді, що ЕКУ довелося б змінювати гасла, цілі й напрямок діяльності загалом попри те, що всі члени ЕКУ походять з країн ЄС. Виключення в Стразбурзі зробили тільки європейським ромам, тому що вони не мають своєї держави. Водночас реєстрування відбувається і за за фаховим принципом, адже існує спілка юристів Європи, акторів, бджолярів тощо. На звітно-виборчих зборах ЕКУ, які відбуваються один раз на чотири роки, ми обов'язково повернемося до цього питання, щоб ухвалити остаточне рішення. Я не думаю, що ЕКУ відмовиться надалі від своїх ідейних засад і відстоювання інтересів саме українських спільнот у Європі».
Члени президії ЕКУ радилися в Будапешті і щодо того, яким чином мають відбуватися урочистості з нагоди 60-ліття ЕКУ, йшлося про відзначення та вручення нагород ветеранам організації та її активістам. На зустрічі в Будапешті члени керівництва ЕКУ зазначили на необхідності дотримання принципів Меморандуму про співпрацю у питанні українських національних меншин, узгодженого між Світовим Конґресом Українців, Кабінетом Міністрів України та Секретаріатом Президента України. Ярослава Хортяні підкреслила, що ЕКУ серед інших пунктів вважає пріоритетним напрямком забезпечення  прав автохтонного українського населення у Східній та Центральній Європі, зокрема, у Словаччині, Румунії, Польщі, Угорщині та на Балканах. У цьому документі серед загальних положень слід процитувати таке: «На сьогодні за межами України проживає близько 20 млн. українців, певну кількість з яких складає українське корінне населення сусідніх з Україною держав, котре з прадавніх часів мешкає на своїх етнічних землях».
Члени президії ЕКУ мали змогу побувати на відзначенні Шевченківських днів у Варпалоті та Будапешті, познайомитися з громадською роботою осередку національного самоврядування українців міста Варпалоти.

http://www.eukrainians.net/rik_09/budapest/zasidannya/index.html