Екс-голова МЗС Чехії: "Опозиція та громадські активісти мають визначити одну людину...

яка буде представляти їхні інтереси"...

Карел Шварценберг - важковаговик чеської політики. Нащадок стародавнього княжого роду, юність та молодість він провів у еміграції у Австрії на Західній Німеччині. У 1980-ті почав активно займатися політикою. Тоді він очолив Міжнародний Гельсінський комітет з прав людини. У 1989 році Шварценберг повернувся до Чехії , де брав активну участь у поваленні комуністичного режиму. Тут він став одним з найближчих соратників Вацлава Гавела.

Через рік, після того, як Гавела обрали президентом Чехословаччини, той призначив Шварценберга на посаду канцлера (управляючого справами президента). Цю посаду він залишив у 1992 році, коли Гавел подав у відставку. Після цього Шварценберг тривалий час не займався політикою.

До активного політичного життя він повернувся лише у середині 2000-х. З 2007 по 2013 роки Шварценберг двічі займав посаду міністра іноземних справ Чехії. В цей же час партія ТОП - 09, яку він очолював, двічі проходила до парламенту. В січні 2013 року Шварценберг балотувався у президенти Чехії, але у другому турі виборів програв Мілошу Земану. У липні цього року 76-літній Шварценберг пішов у відставку з посади голови МЗС Чехії, однак продовжує активно займатись політикою. Минулого тижня його обрали головою комітету закордонних справ чеського парламенту.

В інтерв'ю INSIDER екс-голова МЗС Чехії поділився враженнями від Євромайдану, порадив опозиції визначити єдиного лідера та оцінив перспективи застосування Євросоюзом персональних санкцій до Віктора Януковича та його оточення.

- Яка мета вашого візиту до України та чи плануєте ви зустрічатись з представниками влади та опозиції?

- По-перше, мене обрали головою комітету закордонних справ парламенту Чехії. Оскільки зараз питання України надзвичайно важливе для всієї Європи, я приїхав на власні очі подивитися, що тут відбувається.

По-друге, донедавна я був міністром закордонних справ Чехії. На цій посаді я боровся за те, щоб максимально наблизити Україну до Європи. Я вважаю, що без України процес об'єднання Європи незавершений. Зараз цей процес під великою загрозою. Мені це дуже неприємно, і я дуже злий через це. Тому я сюди приїхав подивитися, що можливо зробити, щоб цього не сталося. Я не планую зустрічатися з представниками влади, вони не забажали цього. Це зрозуміло, що в теперішній ситуації представники влади та Партії регіонів не мають великого бажання спілкуватися з закородонними політиками.

- Які ваші враження від поточної політичної ситуації в Україні та від Євромайдану?

- Євромайдан нагадує мені роки моєї молодості, коли студенти були в захваті від того, що вони можуть щось робити і діяли. Я в захваті від Майдану і людей, які декілька тижнів стоять там на морозі. Мені дуже сподобалась організація Майдану - там чисто,люди вивозять сміття, розчищають сніг.

Але зараз мені тривожно від того, що не зрозуміло, хто очолює українську опозицію. Тому що немає однієї людини, яка б очолила цей рух. Важливо зрозуміти одну річ - якщо людина чітко знає чого вона хоче, і в неї є план, як цього добитися, то вона може виграти навіть у сильнішого супротивника, або групи людей, які роз'єднані і не знають, чого вони хочуть і як цього добитися.

Давайте згадаємо, як змінювалися комуністичні режими в країнах Центральної Європи, в тій же Чехії та Польщі. Опозиційні сили, які представляли дуже різний політичний спектр, змогли домовитись між собою і обрали своїми лідерами відповідно Гавела у Чехії та Валенсу у Польщі.

Я почув на Майдані фразу "Нам не потрібний месія". Можливо, месія дійсно не потрібний, але інколи потрібний хоча б водій.

- Чи зрозуміли ви, чому Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЕС?

- Очевидно, що Янукович був під великим тиском і оскільки у нього досить розвинений інстинкт самозбереження, він піддався на цей тиск і не підписав угоду.

- Як ви вважаєте, те протистояння, яке зараз відбувається в Україні має внутрішньополітичний чи геополітичний характер?

- Ясна річ, що це в першу чергу внутрішньо українське протистояння. Але те, як саме вирішиться цей конфлікт, вплине на геополітичну ситуації в Європі. Оскільки Україна - досить велика країна, де проживає майже 45 млн. населення. Те, в якому напрямку піде Україна далі, вплине як на загальносвітову геополітичну ситуацію, так і на ситуацію в Європі.

- Виходячи з вашого досвіду, як ви вважаєте, чи здатен Віктор Янукович піти на силовий розгін Майдану, незважаючи на те, скільки там зібралось громадян?

- Виходячи з власного досвіду, скажу, що люди, які йдуть в політику, мають бути досить сильні і тверді. Політик, який знаходиться при владі, використовує будь-які наявні інструменти для того, щоб вирішити ситуацію на свою користь.

- Наскільки вірогідно, що Янукович застосує "силовий сценарій"?

- Якщо людину загнати у глухий кут і в неї буде можливість використати силу, то досить ймовірно, що вона скористається цією можливістю. Якщо загнати у кут собаку, то вочевидь вона почне кусатись. Щоб утриматись від цього, треба бути досить розумним.

- На вашу думку, зараз Янукович вже у глухому куті?

- Зараз Янукович вже на порозі того, щоб зайти в глухий кут, але в нього ще є можливість знайти рішення цієї ситуації.

- Чи дійсно на саміті Східного партнерства у Вільнюсі керівництво ЄС зняло всі вимоги, щодо підписання угоди про асоціацію з Україною, зокрема вимогу щодо звільнення Юлії Тимошенко?

Я вже півроку не працюю в уряді і не беру участі у зустрічах міністрів іноземних справ. Тому я не знаю, як за ці півроку змінились їх погляди і не можу відповісти на ваше питання.

- Чи можете ви запропонувати сценарій, який допоможе вирішити політичну кризу в Україні?

- Для початку опозиція та громадські активісти мають визначити одну людину, яка буде представляти їх інтереси. Це потрібно із двох причин. По-перше, це має бути сильний партнер, якого буде поважати Віктор Янукович, і з яким він погодиться спілкуватися. Також ця людина має виступити комунікатором із західними політиками. Тому, що зараз опозицію представляюсь чотири - п'ять лідерів. Але переговори необхідно вести з однією людиною. Зараз такої людини немає.

По-друге, необхідно правильно розставити пріоритети. Необхідно визначитись, вирішення яких питань зараз не можна відкладати, а які питання не менш важливі, але можуть зачекати якийсь час.

- Хто з представників опозиції та громадських активістів, на вашу думку,, найбільш підходить на роль єдиного перемовника з владою?

- Я не так добре знаю українських політиків. Але якби і знав, я б вам не відповів. Тому що це питання мають вирішити самі українці і жоден європейський політик не повинен втручатись у цей процес.

- Чи можете порадити як громадськість та опозиція можуть вибрати єдиного перемовника?

- Мабуть, лідери трьох найбільших опозиційних фракцій мали б вибрати з поміж себе одного лідера. Але навіть представники громадських організацій не можуть вибрати одного речника Майдану. Головне, це потрібно зробити швидко. Спосіб же, як казав товариш Брєжнєв, "ето ваше дєло".

- Які питання зараз вирішити найважливіше?

- Зараз представники опозиції в першу чергу вимагають покарати усіх представників влади. Це зараз справа другорядна. Перш за все, треба вести мову про розподіл влади. Жодна адекватна людина не віддасть владу, якщо їй будуть погрожувати арештом.

Потрібно зробити так, щоб люди, які знаходяться при владі не вважали, що якщо вони підуть на поступки, то в результаті опиняться у в'язниці. Вони мають знати, що їх право на життя та матеріальні інтереси будуть захищені. Але вони мають віддати певну частину влади опозиції. Згадайте, як руйнувалися радянські режими у Чехії та Польщі. Вацлав Гавел не погрожував комуністам арештами. Він домовлявся про розподіл влади.

- Чи означає це, що виходом із кризи може бути створення коаліційного уряду, до якого увійдуть представники влади та опозиції. Так званого уряду "національної згоди"?

- Це тимчасовий засіб, але для початку він може бути дієвим. Головне вирішити цю ситуацію так, щоб не пролилася кров.

- Чи може ЕС підтримати вимогу опозиції щодо проведення дострокових парламентських та президентських виборів?

- Я думаю, що Європа може підтримати цю вимогу. Але я би не надавав цьому дуже великого значення. Коли саме відбудуться ці вибори - не так важливо. Набагато важливіше, щоб ці вибори пройшли в рамках дотримання закону. Як на етапі підготовки їх проведення, так і на етапі голосування та підрахунку результатів.

- Чи може керівництво ЄС запровадити персональні санкції проти Януковича та його оточення?

- На це питання я постійно відповідаю в Україні. Не покладайте на це дуже великі надії. У вас тут такий хаос, що навіть неможливо знайти одного винуватця. Якби у вас була нормальна диктатура, можна було б чітко сказати, проти кого вводити санкції. Головна помилка та, що вплив санкцій переоцінюється. В першу чергу, ви маєте самі знайти вирішення багатьох питань, а не сподіватись, що це за вас зроблять європейці. Європа не буде дуже втручатись у ваші внутрішні питання.

http://www.theinsider.com.ua/politics/52ae3135acc4d/