23. 11. 2024 05:50
«Неіснуючий конфлікт»
Прага вдалася до радикальних дій, щоб з’ясувати стан дипломатичних відносин із Києвом
Текст: Олекса ЛІВІНСЬКИЙ
Схоже, піврічна медіально-дипломатична «гра нервів» у відносинах між урядовцями України й Чехії, яка кульмінувала на початку липня закриттям візової секції консульства ЧР у Донецьку, завершується. Чеське генконсульство на Сході України відновило свою повноцінну роботу з 25 липня. Хоча, не виключено, що це лише тимчасовий відступ українського МЗС, яким керують «пацани» із Банкової і які заходяться «карати Прагу за притулок Данилишину», відіграючись на дипломатах, і, вслід за ними, й на простих співгромадянах-заявниках.
Консульський відділ Генконсульства Чехії у Донецьку було закрито 1 липня за рішенням МЗС Чехії. Заявників відправляли до Києва. До такого кроку чеське МЗС вдалося внаслідок тривалого адміністративного блокування українською стороною діяльності підрозділу, повідомляється на сайті посольства Чехії. Консульство чотири місяці не могло забезпечити у повному обсязі та якісно прийом і розгляд заяв українських громадян на короткострокові та довгострокові візи. МЗС України тривалий час не давало згоду на приїзд нового генерального консула до Донецька, клопотання про яку чеська сторона подала ще 23 лютого. Через таке зволікання Генконсульство Чехії в Донецьку більше місяця працювало без керівника. Загалом 11 чеських дипломатів місяцями очікували свого погодження з українського боку, у тому числі й новий посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух. Хоча Прага тим часом без проблем узгоджувала нових співробітників місій України у чеській столиці та у місті Брно.
Директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин без натяку на сумнів у голосі твердив, що «дипломатичного конфлікту між Україною і Чехією не існує», що, мовляв, запропонована Чехією кандидатура генконсула в Донецьку вже узгоджена, і ця процедура проходила в «традиційних часових рамках, які застосовуються у дипломатичних відносинах».
Щоб поставити крапку у цьому «неіснуючому конфлікті», Прага змушена була вдатися до радикальних кроків - закрити консульство, погрозити подальшими кроками і розповісти про все пресі. Київ мовчки «здався». І вже через тиждень кар'єрний дипломат Іван Почух отримав так званий агреман, новий консул ЧР у Донецьку Ондржей Моравек разом із родиною отримав візи. «Ці проблеми вже неактуальні», - заявив пресі український посол Іван Грицак.
Звісно, офіційно дипломати не припускають, що за цією всією історією стоїть щось інше, ніж «тимчасові технічні непорозуміння». Але іскри у відносинах з'явилися ще у вересні минулого року, коли у Празі був затриманий екс-міністр економіки Богдан Данилишин - оскільки був оголошений Києвом у міжнародний розшук. Його довго утримували за ґратами на Панкраці, кілька разів суд не випускав його на волю під завдаток, доки у січні цього року департамент міграції та притулку МВС Чехії, попри обурення України, не надав йому міжнародний захист. Хоча в Україні Данилишина обвинувачують у корупції, у Чехії вирішили, що український суд - заангажований і несправедливий (і останні суди над Луценком, Тимошенко та іншими колишніми урядовцями тільки підтверджують цю тезу), тому екс-міністр не буде захищеним перед сваволею нинішньої влади.
«Пацани» із Банкової такого не пробачили. Янукович навіть вимагав від своїх розвідників привезти «утікачів» Михайла Поживанова (Австрія) і Богдана Данилишина з-за кордону силою. «Будемо шукати політичний притулок за кордоном, - сказав Янукович і засміявся на засіданні гуманітарної ради. - Я запитую в одного з керівників правоохоронних органів: «Ви знаєте, де він знаходиться? Ви, що не можете його привезти в країну? Чи ви не знаєте, як це робиться?»
Усередині травня, щойно Данилишин презентував свою громадську організацію «Українська Європейська Перспектива», у Києві затримали й оголосили небажаними особами двох чеських дипломатів, військових аташе. СБУ оприлюднило деталі, відео, де вони нібито займаються шпигунською діяльністю. Потім журналісти з'ясували, що «агенти» всього лише знайомилися із летючками та кресленнями, які вільно роздаються на різних виставках української військової авіаційної техніки. Тим не менше, людей змусили спішно покинути Україну, Прага вчинила адекватний крок - знову ж таки, попри бурчання київських чиновників. МЗС України і далі заперечувало причетність «справи Данилишина» до цієї ситуації.
Все це тяглося аж до липня, доки Прага не вдалася до згаданого радикального кроку. Наразі конфлікт, якого нібито не існувало, обидві сторони називають вичерпаним. Однак, судячи з того, яким «нахрапом» правляча Партія Регіонів наступає на опозицію, намагаючись запроторити у в'язницю її лідерів, як будує авторитаризм, як поступово здає Москві головні галузі промисловості, газотранспортну систему і погоджується на російський «Митний союз» - навряд чи на Банковій знову не викопають сокиру війни і не кинуться з нею на Прагу. Бо, за російським сценарієм, «ворог» потрібен - на ЄС поки що рука не підійметься (принаймні, до листопада), а ось «маленька Чехія» якраз «сойдьот».
Пороги 13-14/2011