СЛОВ’ЯНСЬКА БІБЛІОТЕКА ... Пороги 6/2015
ТЕКСТ: Олег ПАВЛІВ ... Доктор Їржі Вацек про її значення в житті української діаспори в Чеській Республіці
ТЕКСТ: Олег ПАВЛІВ ... Доктор Їржі Вацек про її значення в житті української діаспори в Чеській Республіці
В історії становлення й діяльності української діаспори в Чеській Республіці, починаючи далеким минулим міжвоєнної Чехословаччини і завершуючи «Четвертою хвилею» українських мігрантів, велику роль зіграли не тільки самі ж українці безпосередньо, але й чехи зокрема.
Яскравим прикладом для нас може бути др. Їржі Вацек, який все своє життя пропрацював в Слов’янській бібліотеці в Празі, і його частину присвятив клопітким та виснажливим дослідженням історичного минулого української, російської й білоруської еміграції в Чехословаччині в міжвоєнний період.
Співбесіду др. Іржі Вацек розпочинає з цікавої тенденції культурного та наукового розвитку окремих східнослов’янських прошарків діаспори в міжвоєнній Чехословаччині. За його словами, в міжвоєнний період 1918-1939 років російська діаспора своєю чисельністю превалювала над українською, але українська діаспора була настільки культивована, що за результатами її активної культурної та наукової діяльності в Празі та регіонах (як наприклад кількість освітніх закладів, періодичних видань, різноманітних громадських організацій, спілок та союзів) дорівнювала рівноцінній за шкалою росту культуротворчій діяльності російських емігрантів.
В 1957 році др. Їржі Вацек здобув матуру в гімназії в Гавлічковім Броді. Відтак подався на навчання на Високу школу російської мови й літератури. Він пригадує, що там, поряд із вивченням російської мови і літератури, були також окремі студії з вивчення чеської, словацької та української мови і літератури зокрема. Українською і білоруською мовою др. Їржі Вацек володіє однаково вміло, як і російською. Івана Франка читає в оригіналі.
В студентські роки др. Їржі Вацек познайомився з нинішнім членом АН України Миколою Мушинкою, з яким він ділив спільний студентський гуртожиток. Про Миколу Мушинку др. Їржі Вацек згадує як про виняткового студента, який ще на перших курсах свого навчання нав’язав глибокі і тривкі контакти з українською діаспорою, зокрема найбільш тривкі – в Канаді.
Протягом перебування др. Їржі Вацека на посаді комплектування фондів Слов’янської бібліотеки пан доктор упорядкував у співавторстві з др. Лукашем Бабкою вельми ґрунтовну і цікаву за змістом книгу під назвою «Hlasy vyhnanych», присвячену дослідженням української, білоруської та російської міжвоєнної еміграції в Чехословаччині. Від самого початку, після закінчення Високої школи та двох років служби в армії, др. Їржі Вацек планував працевлаштуватись в Слов’янській бібліотеці, яку, як допитливий читач, відвідував ще в студентські роки. Від 1963-го року пан доктор безперервно аж до сьогодні працює в ній. І, що слід насамперед зауважити, упродовж 1978-1992 років др. Їржі Вацек перебував в Слов’янській бібліотеці на посаді директора.
Нас цікавили передусім такі питання: хто з українців працював за Першої та Другої Республіки та за Протекторату в Слов’янській бібліотеці? Хто з провідних українців її відвідував, кого слід відзначити як почесного донора в секції доповнення фондів Слов’янської бібліотеки українською літературою? На всі наші питання пан доктор мав відповіді, все добре пам’ятає і знає, що свідчить про його неабияку ерудицію і досвід роботи в стінах цієї бібліотеки.
В стінах книгозбірні працювало безліч українців та українок. Здебільшого це були політичні емігранти, як наприклад Ніна Левицька, яка втекла до міжвоєнної Чехословаччини в 1923 році з Луцька на Волині, в зв’язку з її переслідуванням з боку польських націоналістів. В Слов’янській бібліотеці вона працювала у відділі комплектування фондів періодики. Також слід відзначити Др. Олександра Гайманівського, адвоката і професора УВУ в Празі, якого совіти ескортували до ГУЛАГу. Згодом він зміг повернутися до ЧСР в 1950-х роках. Пан доктор Їржі Вацек зустрівся з паном Гайманівським в Слов’янській бібліотеці в 1963 році. Ще одним з працівників Слов’янської бібліотеки був бібліограф Петро Зленко. Він помер на засланні в Сибіру, в Тайшетській області, у 1954 році. В 1990 році, як згадує др. Їржі Вацек, його контактував Іван Бржезіна – племінник Петра Зленка, який писав в пам’ять про Петра Зленка статтю в часописі «Revolver Revue». І, кого ще слід відзначити, так це проф. Михайло Башмак, вчитель, який у 1939-му році видав в ЧСР підручник української мови, а також в післявоєнний період видав брошури про Гоголя і Шевченка.
Серед донорів слід відзначити професора УВУ в Мюнхені Миколу Шафовала. Саме він подарував для Слов’янської бібліотеки тисячі різноманітних екзилових післявоєнних українських книг і періодику з Німеччини аж до Канади, і водночас допомагав в пошуках інших донорів.
Серед відомих читачів Слов’янської бібліотеки слід відзначити пана Франтішка Главачека. Він одним із перших переклав Івана Франка на чеську мову наприкінці ХІХ ст., і під час етнографічної виставки в 1895 році в Празі був особистим ад’ютантом Франка. Пан Їржі Вацек особисто зустрічався з паном Главачеком.
Доктор Їржі Вацек реалізував з власної ініціативи великий дослідницький проект міжвоєнної східнослов’янської діаспори в ЧСР. Протягом декількох років пан доктор накопичив багато інформації про представників діаспори. Ключовими джерелами були ювілейні статті, некрологи в періодичних виданнях не тільки міжвоєнної ЧСР, але й післявоєнної української періодики в інших країнах світу. Ще також архіви Високих шкіл, як наприклад ČVUT в Празі і VUT в Брні. Під час опрацювання архівних матеріалів пан доктор опрацював тисячі імен. І, що найбільш цікаво в працях пана доктора, так це той аспект його досліджень, в рамках яких він відвідував цвинтарі в Празі та околицях, і там розшукував дати, імена та інші дані про діаспору. На основі телефонних списків досліджував в Празі, і не тільки в Празі, імена людей, щодо яких існували здогади, що вони могли бути в родиною представників міжвоєнної діаспори, і яких пан доктор наприклад контактував в рамках своїх досліджень.
Такі люди, як Др. Їржі Вацек, заслуговують великої шани та поваги щодо них від української діаспори та українства загалом, оскільки своєю науковою працею внесли значний внесок в розвиток та популяризацію україністики в Європі та світі.
Журнал "Пороги" на FB: https://www.facebook.com/PorohyJournal?fref=ts
