Крим – це Україна. Була, є і буде!
15 квітня минає 10 років відтоді, як Верховна Рада України прийняла закон, який визначає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь як “території, що знаходяться під тимчасовою окупацією”.
За цей час росія встигла перетворити його на територію страху, переслідування та свою військову базу. Та, попри всі старання, ворогу не вдалося ані зламати кримчан, ані домогтися визнання своєї анексії з боку міжнародного співтовариства. Крим чекає на Україну, і численні успіхи ЗСУ та активний рух опору, який лише набирає обертів на півострові, є тому підтвердженням, бо це все було б неможливим без проукраїнського населення на півострові.
Коли росіяни, знехтувавши міжнародним правом, захопили Крим, ніхто й не сумнівався, що обіцянки кремля про “райське життя” і “мільйон туристів” для жителів півострова будуть пустопорожніми, але те, як насправді ведуть себе окупанти по відношенню до кримчан, вкотре доводить, що світ має справу зі злочинцем.
Патріоти – політв’язні
Це, зокрема, можуть підтвердити кримські татари, які вже мали трагічний досвід виселення зі своєї землі, і в 2014 році знову почали зазнавати гонінь. Після захоплення півострову багато корінних мешканців згадали про часи сталінізму: масові переслідування, викрадення силовиками, ув’язнення та таємничі вбивства – стало нормою для Криму. 15 березня 2014 року із численними слідами від катувань було виявлене тіло 39-річного кримськотатарського активіста Решата Аметова. 3 березня 2014 Решат вийшов на головну площу Сімферополя з одиночним пікетом проти окупації півострова. На веб камерах було зафіксовано, як його затримують троє чоловіків у формі незаконного збройного формування “Самооборона Криму” і силоміць саджають у машину, живого чоловіка більше не бачили.
