Українським пером у Чеському Зошиті

23 жовтня у Празі в кав’ярні «Modrý Orel» зустрічали хорошого знайомого, відомого у вузьких колах празьких українців як Професор, активіста Євромайдану та українського поета, кіносценариста, режисера кінодубляжів Станіслава Чернілевського. Пан Чернілевський привіз свій «Чеський Зошит» - збірку поезій, котра вийшла друком саме тут, у Празі.

До столиці Чехії 64-річного Станіслава Болеславовича доставили внаслідок вогнепальних поранень, які він отримав у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року під час боїв Революції Гідності. Пан Чернілевський, викладаючи в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, вперше вийшов на Євромайдан разом зі своїми студентами. Він пояснює все надзвичайно просто: «Там були мої діти, студенти, і я був із ними». Це людина з чітко визначеними пріоритетами, людина світла, надзвичайно говірка, з душею широкою та відкритою. Саме таким він запам’ятався всім ще з лікарні, саме таким він читається між рядків своєї поезії.

Кав’ярня виявилась на подив по-українськи затишною. У такому теплому й домашньому місці, в маленькій залі зійшлась неочікувано велика кількість українців, чехів та росіян, котрі стоять на боці Єдиної України в складний період її становлення. Серед цих людей активісти акцій на підтримку Євромайдану та протистояння російському втручанню, волонтери та голови громадських організацій. Присутні були, наприклад, Світлана Порше, директор Центру міграції «Charita Česká Republika», котра координувала програму лікування поранених з Майдану та Зіна Гаврилюк, співавтор «Чеського Зошиту». Прийшли на презентацію книги поранені «брати по нещастю», волонтери, котрі навідували поранених в лікарнях, родичі родичів, знайомі знайомих і так далі. Словом, усі, кому пан Професор став близьким за майже чотири місяці перебування в Чехії. А в іншому залі в цей час тривала зустріч психологів-українців, які працюють із пораненими та сім’ями загиблих в АТО - вони із задоволенням приєдналися до літературного вечора.

У передмові до збірки є такі рядки: «Реально авторами цих текстів є люди, які мене оточували в Україні і серед яких я був в Чехії. Їх сотні. А може, й більше». На презентації поет неодноразово подякував Чехії та людям, котрі повернули йому прострелену руку, котрі не покинули самого, котрі допомогли видати книгу. За народженням публікації стоять, зокрема, пані Гаврилюк та її родина. Завдяки їх матеріальній підтримці (без неї ж нікуди) задум було втілено в життя. Син Станіслава Болеславовича Ілля відкрив в Україні рахунок на допомогу у виданні книги, але на нього не надійшло ні копійки. Втім, поет не тримає ні на кого зла і зазначає: «Книга була можлива, і люди би дали гроші ще десь на середині весни. А коли почалася серйозна війна, всі кошти людей пішли на те, щоб боронити країну. Це все зрозуміло». Тому запланований тираж у 1000 примірників довелося скоротити вдвічі. Звісно, видати книгу в Україні було б набагато дешевше, але пан Чернілевський принципово хотів, аби збірка вийшла друком у Чехії, адже саме тут (спочатку в Празі, а потім у Янських Лазнях) написані всі до єдиного вірші з неї. У збірці жодного рядка не присвячено Майдану до і після Чехії, «Тільки така велика чеська любов».

Книга насичена любов’ю. «Я б уже не жив, якби не люди» - мовить поет і дарує присвяти у віршах. Тим, хто був присутній на презентації, поет присвяти зачитав, і вони осіли на очах сльозами розчулення й вдячності:

Милосердя – антипод стеребов,

через те ми всі живі, мамаї.

Водить сонце і світила Любов

і Світлана – то синонім її.

Крім особистих посвят, поет зачитав і вірші, натхненні узагальненими образами, як, наприклад, українські дівчата-волонтерки:

«Перше квітня – брехня всесвітня», -

сміючись, нас вітає близько

світлосяйне, як зірка стрітня,

українське мале дівчисько.

або чеські лікарі:

... де янголами нам проводарі

В одежах білих чеські лікарі, -

і благодаттю сіється з небес:

* Христос Воскрес! -

Поет вшанував і світлу пам’ять загиблих героїв, присвятив вірш одному з «братів по нещастю», чиє життя непідвладно було зберегти навіть чеським чарівниками-лікарям.

Хай нас пече вогонь

болю з ущелин скронь,

як очищальна мста

скровлених вуст Христа, -

полум’ям вироста

Вічная пам’ять.

Присвят було багато і були вони щирі. Це не описи подій і подвигів, не хронології, це – душа.

Поет радить сприймати збірку як історію однієї долі, історію однієї зради, в жодному разі не як відблиски подій на вулицях Києва. Ліричні герої збірки – дівчина й хлопець – народилися з реальної історії. Поки юнак виборює гідність і волю на Майдані, його кохана втікає на відпочинок до Єгипта з «москальським корейцем». Хлопця ранять і він потрапляє у Чехію, де стає на шлях самоочищення. Так книга – це збірка не окремих віршів, але частин однієї історії, одного роману з любов’ю і зрадою. Палітра образів, присутніх у віршах, вражає насиченістю. Автор зазначає, що він черпав натхнення з Біблії та легендарних творів, таких як «Три літа» Т. Шевченка, «Фауст» Й. В. фон Ґете, «Чистилище» Д. Аліґ'єрі, «Доктор Живаго» Б. Пастернака, «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. Звертаючись до мотивів і образів вищеназваних творів, ліричний герой «Чеського зошита» наполегливо проторює шлях до очищення. Велику роль відіграють у збірці й числа. Так, щасливе число поета – 5, саме тому історію у збірці творять п’ять розділів. Шостий розділ - «подячний» - завершує книгу, є обрамленням. Кількість віршів у кожному розділі – 27 – пояснюється множенням сакрального

числа поета (9) на символ Святої Трійці та Єдності (число 3). Поет на презентації книги особисто дав поради, як правильно її читати, аби вірно осягнути задум та розуміти, де шукати істину.

Втім, як далеко полетить слово Станіслава Чернілевського? Поет повезе збірку додому, але діалог щодо її розповсюдження ще ведеться, адже українські книгарні продають лише книги, видані в Україні. У планах і переклад на чеську мову, але пан Професор - істинний словотворець, а тому зовсім непросто відшукати перекладача, котрий зможе буквально створити чеські відповідники. «Я би хотів, звичайно, але... Я коли першу книгу видавав, вона була проста і дуже легко вона сприймалася. А тут вийшли корчуваті якісь такі вірші» - зізнається поет.

Та він оптимістично дивиться в майбутнє і знає, що все буде прекрасно, що знайдуться добрі душі, котрі допомагатимуть на шляху. Лауреат премії імені Василя Симоненка; автор збірки поезій «Рушник землі», передмову до якої написав Дмитро Павличко; людина, о котрій розповідають школярам в рамках навчальної програми – все це про поета Станіслава Чернілевського, пана Професора, людину з широкою душею та водночас скромну.

Так і того вечора 23 жовтня, коли відбулася презентація - жодних фанфар на початку та надмірно пафосних прощань, лиш читання віршів та дружні балачки в теплій компанії після закінчення презентації.

«Я не знаю таємниці народження цієї книги» - С. Чернілевський

Голобродська Маргарита