Щирі вітання з усіма святами наприкінці 2014 та на свтанку Нового 2015 року

Іван ПАСЕМКО, лауреат премії Фонду Воляників – Швабінських при Фундації УВУ в Нью-Йорку

Дорогі друзі! Щирі вітання з усіма святами наприкінці 2014 та на свтанку Нового 2015 року, які у відповідь надсилаємо Вам із Золотоверхого над Дніпром із найсхіднішого закутка Прабатьківщини  слов'ян, звідкіля РУС, ЧЕХ та ЛЯХ, власне з Галичини,  мирно розійшлися на схід, південніший захід та північніший захід, діставшись Дніпровських круч, гори Ржíп  та Gniezjna (не вдається відшукати польське зєт) десь на межі 5-6 століть нашої ери, як про це розповідає Vladislav Vančura v Obrazech z dějin národa českého і як про це розповідає перший історик мого рідного села Доброгостова (Стріттер Йоганн Готліб 1740-1801 - німецький вчений, на російській службі  з 1766 року. Ад"юнкт, почесний член Петербурзької Академії наук. Управитель Московським історичним архівом. Підготував до видання він "Записки о народах, древле при Дунае,  Черном и Азовском море ... и далее  к Северу обитавших" (Т. 1-4, саме цей Стріттер  є автором гасла про Доброгостів у  "Slowniku geograficznym... i innych krajow slowianskich" - Warszawa-1882  Том 2, Dobrohostow - не можу тут подати діакр. знаки)"), заснованого в часи  ваізантійського імператора Юстиніана на межі тих же століть як найпівнічніший форпост Візантійської імперії поблизу сучасних Трускавця та Стебника (Микола Пушкар, який 1945 повернувся до Львова  після Праги і Карл. універзіти і викладав в ЛДУ ім І. Франка разом із Ст. Масляком чеську мову та літературу, розповідав мені, що на Пряшівщині є село Ізтебник. Про Стріттера розповідає проф. Людвік Яновський у книжці "Харківський університет на початку свого існування (1805-1820)", яку видав разом з Генеральним консульством РП у Харкові Jaroslawem Ksiazkiem  Анатолій Петрович Стожук, зараз голова Харківаського відділення НСП України.


Тож зичимо Вам, усім Мушинкам на Пряшівщині аж по Попрад, а на схід аж по Кубань всіляких гараздів і творчих шедеврів у нашому столітті. Міцно тиснемо руку і обнімаємо. Ваші Іван Пасемко, Неллі Малиновська, Віталій Пасемко, Юля Пасемко-Янчук та онуки Юрчик й Андрійко. Друже Миколо, чогось у копіях ви скочили Сірка і інші.


З глибокою повагою. 28.12.2014. Київ.

Іван ПАСЕМКО, лауреат премії Фонду Воляників – Швабінських  при Фундації УВУ в    Нью-Йорку

Zpět

Unian

Tento web používá k poskytování služeb, personalizaci reklam a analýze návštěvnosti soubory cookie. Používáním tohoto webu s tím souhlasíte. Další informace