Програма ЄС «Молодь в дії»? Так, але не для лінивих

Цікавими проектами займається нині організована українська молодь Європи.

 Вчитися писати проекти і вміти використовувати фінанси, що надаються фондами, - це важлива частина сучасної загальної освіти.

І не тільки тому ЄС влаштовує тренінг-курси для європейської молоді.

Як повідомив організатор української частини проекту «Молодь в дії», голова Конференції Українських Молодечих Організацій Світового Конгресу Українців і голова товариства «Просвіта» у Сербії Мирослав Гочак, «для участі в проектах та тренінг-курсах треба було знайти декілька українських партнерів з різних країн Європи».

В українській частині проекту беруть участь декілька держав, в тому числі й Чехія.

Заяви розглядає відповідна агенція в державі заявника, опісля комісія в ЄС.

Проекти стосуються питань проектного менеджменту, молодіжної політики, молодіжних ініціатив, співпраці між молодіжними організаціями, здібності подання проектів до європейських фондів та програм тощо. Зараз відомо, що підтримано проект в Норвегії.

Чехія ще очікує остаточного рішення комісії. Проекти можна згідно з постановою ЄС подавати до 2013 року.

Робоча мова проекту у випадку діаспорних молодечих організацій - українська, хоча заяви в ЄС треба подавати англійською. Реалізація курсів відбувається завжди в країні, яка подає заяву. Тривалість тренінгу, як правило, 7-8 днів.

Партнерами в проекті стали неформальні групи молоді та офіційно зареєстровані організації. Кожний партнер в проекті (наприклад, Українська ініціатива в ЧР) підписав «Угоду про партнерство».

У випадку ухвалення проекту, партнери повинні забезпечити приїзд 3-4 учасників із своєї країни, віком від 18 до 35 років. Усім учасникам забезпечується проживання та харчування, відшкодовується 70% дорожніх витрат.

Подати проект не так просто. Окрім доброго знання англійської мови треба теж серйозно «товаришувати» із комп'ютером. Усі документи пересилаються за допомогою спеціальної онлайн програми прямо до Брюсселю.

Після закінчення «субміт» процесу у форматі ПДФ аплікацію вислано в агенцію, опісля треба форму роздрукувати і разом із «Угодами про партнерство» передати в місцеву агенцію, де розглядають також робочий план проекту, по днях, по годинах. Проект нараховує приблизно 50(!) сторінок, тому терплячість і точність під час роботи з бланками необхідна.

 В Чехії, до речі, вимагають ще більше «праці урядовця», ніж в інших країнах. Проект повинен бути поданий також посередництвом власної чеської системи, рекомендують також особисто представити проект в агенції.

У випадку, що всі колеги-заявники добре попрацювали, не забули потрібних документів (реєстрація організації, підтвердження банківського рахунку тощо).

Якщо вдалось вчасно подати проект, можна надіятись, що місцева агенція через 3-4 тижні повідомить заявника про «успішне подання проекту», що означає тільки перший крок до успіху... А ще в Брюсселі вирішуватимуть, підтримати його чи ні...

Сьогодні чути й голос критиків «витрачання грошей», однодумців, які із застереженням ставляться не тільки до роботи бюджетних комісій ЄС, а й до заявників: «чому брати участь в проектах?», «чи воно щось дає, міняє?», «навіщо витрачати кошти?».

Кожен критик, передусім, повинен ставити перед собою запитання, чи у нього достатні знання проблематики.

 Часто натуральна лінь критика дає поштовх тільки до його дитячого патякання.

 Другим дуже просто порекомендуймо: «Напишіть проект, отримайте підтримку, потім роздумуйте, що у світі неправильно».

А зараз треба цінувати, що існує культурно організована сила, яка на підставі чисто й важко здобутих фінансів об'єднує українську молодь Європи.

дар

• Porohy 9.2012.pdf