Юзьо смішив празьку громаду

 Прагу відвідав Юрій Винничук - письменник, якого називають скандальним, відомий також під псевдо «Юзьо Обсерватор», який пише різні іронічні провокації, містифікує й розвінчує міфи, отримує за це лавину критики та судові позови як від «націоналістів», так від «комуно-шовіністів».

Винничук був у Чехії востаннє восени 2002 року - з нагоди виходу у світ чеського перекладу збірки його оповідань «Легенди Львова» («Příběhy z Haliče»). Інтерв'ю із ним вийшло тоді у чеському часописі для українців «Пороги». Згодом з-під його пера вийшли переклади Богуміла Грабала - збірки оповідань «Вар'яти» (в оригіналі - «Pábitelé») та «Я обслуговував англійського короля» («Obsluhoval jsem anglického krále»), тож не виключено, що львівський «обсерватор» приїхав до чеської столиці у пошуках інших творів чеських авторів, переклад яких міг би зацікавити українського читача. Оскільки цьогорічний візит був досить несподіваним, зустріч письменника із громадою довелось влаштовувати нашвидкуруч, протягом дня, одразу трьом празьким українським громадським організаціям (УІЧР, ОУЧР та УЄП). Тим не менше, у такі стислі терміни, у спекотний понеділок 11 липня, у Празі вдалося скликати понад два десятки шанувальників сучасної української літератури та публіцистики.

Протягом понад півтори години зустрічі у приміщенні «Української Європейської Перспективи» письменник розповідав про себе, читав свої твори, відповідав на питання. Згадував свої судові суперечки та пікети «Союзу Українок», які образилися на нього за жарт про «синьо-жовті бікіні» чи за розвінчання міфу про Роксолану, яка, мовляв, «у гаремі думала не стільки про добро для України, скільки про податок для християн - відвідувачів гробу Господнього у Єрусалимі». Розповідав комічні історії. У 80-х роках, коли він не міг друкуватися під своїм прізвищем, то свої твори публікував під виглядом перекладів. Так з'явилася поема «Плач над градом Кия» про те, як Батий штурмував Київ вигаданого ірландського поета Ріангабара. «Павличко написав мені листа, що це - найбільше відкриття, і що він би хотів зробити свій переклад цього безсмертного шедевру, і чи не міг би я йому надіслати оригінал кельтською мовою. Я понад рік перед цим публікував справжні переклади із різних мов, тому й цю містифікацію сприйняли за переклад справжнього твору. Ну ось, я сів писати оригінал, - викликав сміх серед празьких слухачів Винничук. - Я взяв старі кельтські текти, повставляв там слова «Дніпро», «Київ», «Батий», вислав Павличкові. А він часто їздив за кордон, знайшов у Единбурзі знавців кельтської мови, і показав там цей «оригінал». Павличко не пробачив Винничукові цього «жарту», але й містифікатор згодом, у 90-х, припинив займатися такими містифікаціями. Хоча й до сьогодні з'являються публікації про Ріангабара, як про... великого українця.

Винничук нині виводить на чисту воду різних українофобів, скажімо, Інну Богословську (називає її «Інна Геббельсівна Богохульська), яку вловив на брехні про словники української мови. Розповідав про інтелектуальний геноцид українців з боку Росії, радянську русифікацію, відмінності між Сходом і Заходом України, про занепад «депресивної Донеччини», де процвітають злочинність й епідемії, нелегальні шахти, і, тим не менше, про свідомих українців зі Сходу, які шанують його творчість, нарікав на відсутність державної популяризації української літератури за кордоном, яка є у інших держав. Зараз Винничук готує роман про трагедію під Базаром 1921 року, коли «червоні» розстріляли 359 бійців армії УНР. Героями роману будуть 4 родини: українська, єврейська, польська та німецька. «Чим керувалися ці люди, коли йшли на вірну смерть, співаючи «Ще не вмерла?..» Як би я сам вчинив на їхньому місці?» - відповіді на ці запитання шукатиме письменник у новому творі.

Богдан Данилишин, голова ради УЄП та господар офісу організації на вулиці Політичних в'язнів, запевнив громаду, що УЄП і надалі зможе приймати й прийматиме різних цікавих особистостей для проведення із ними подібних зустрічей. «Щоправда, кількість місць обмежена, розміри нашого приміщення дозволяють прийняти до 40 осіб», - сказав на завершення зустрічі Данилишин.

Олекса Лівінський